ААА

In 2014, the Autonomous Republic of Crimea was occupied and annexed by Russia. Together with the territory the northern neighbor deprived Ukraine of enterprises. Among them - the only oil and gas company that produced natural gas in Ukraine on the Black Sea shelf - "Chornomornaftogaz". Now the occupant uses the latest equipment and production infrastructure of the Ukrainian enterprise for the illegal extraction of hydrocarbons. "Chornomornaftogaz" is fighting the invader, increasing the pressure on several fronts simultaneously.

У 2014 році Автономна Республіка Крим була окупована та анексована Росією. Разом з територією північний сусід відібрав в України й підприємства. Серед них – єдина нафтогазова компанія, яка в Україні видобувала природний газ на шельфі Чорного моря – «Чорноморнафтогаз». Зараз окупант використовує новітнє обладнання та виробничу інфраструктуру українського підприємства для незаконного видобутку вуглеводнів. «Чорноморнафтогаз» веде боротьбу з загарбником, посилюючи тиск на кількох фронтах одночасно.

Історія злочину

Захоплення Кримського півострова навесні 2014 року російська окупаційна влада проводила з відповідним розрахунком та документальним забезпеченням. 27 лютого 2014 року на засіданні Верховної Ради Криму було ухвалене рішення про проведення «референдуму» про статус Криму. 11 березня 2014 року Верховною Радою АР Крим була прийнята Декларація незалежності Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, яка проголосила Крим, включно з містом Севастополь, суверенною державою - так званою «Республікою Крим». 16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний світом «референдум» щодо входження півострова до складу РФ в якості суб'єкта федерації. І вже наступного дня 17 березня 2014 р. нелегітимна Верховна Рада «Республіки Крим» прийняла незаконну постанову «О независимости Крыма», якою припинила застосування законодавства України на окупованій Росією території Автономної Республіки Крим та рішень Верховної Ради України й інших державних органів України, що прийняті після 21 лютого 2014 року. 18 березня 2014 року був підписаний Договір між Російською Федерацією і «Республікою Крим» про прийняття Криму до її складу та утворення в складі РФ нових суб'єктів – відомий, як Договір про анексію Криму.

Окупаційна влада півострову розуміла важливість забезпечення Криму енергоносіями, в тому числі природним газом. Тому 17 березня 2014 року Постановою Ради Міністрів Республіки Крим та розпорядженням Ради Міністрів Республіки Крим рухоме та нерухоме майно «Чорноморнафтогазу» було передано в користування новоствореному «Крымскому республиканскому предприятию «Черноморнефтегаз»». Таким чином, утворений клон отримав майно, що перебуває на балансовому i позабалансовому обліку української компанії. Також окупаційний менеджмент отримав бухгалтерську, статистичну та іншу документацію українського підприємства.

Доля втрачених активів

У серпні того ж року український «Чорноморнафтогаз» був перереєстрований на материковій території Україні. Натомість в окупованому Криму залишилися бурові установки, газотранспортна мережа, плавзасоби та автомобільний парк. У власності компанії на момент захоплення активів було 31 плавзасіб, у тому числі, дві сучасні бурові установки, придбані в 2010- 2012 роках для розробки родовищ на шельфі Чорного моря. В якому стані знаходяться активи «Чорноморнафтогазу» зараз, оцінити складно, бо до них немає фізичного доступу. Та ці активи експлуатуються, фейкове підприємство видобуває український газ на ділянках, на які має спецдозволи український «Чорноморнафтогаз».

На сьогодні Росія незаконно видобула близько 9,3 млрд. куб. м природного газу та 280 тисяч тон рідких вуглеводнів, що становить орієнтовно 16% від розвіданих запасів вуглеводнів промислових категорій. Видобуток вуглеводнів фейкове підприємство здійснює з освоєних та введених в розробку «Чорноморнафтогазом» родовищ нафти та газу. Значна їх частина знаходиться на шельфі Чорного (Одеське, Архангельске, Штормове та Голіцинське родовища) та в акваторії Азовського морів (Східно-Казантипське та Північно-Булганакське), а також на суші в Криму (Семенівське нафтове родовище, Задорненське і Джанкойське родовища природного газу). Здійснюється буріння нових свердловин на вже діючих об’єктах надрокористування, а саме на Одеському газовому родовищі незаконно пробурено 9 свердловин. Роботи з пошуку та розвідки, а також з облаштування нових родовищ зазначеним підприємством не проводяться.

shema mestorogdenii

Судовий фронт

Захоплення активів підприємства, вочевидь, є незаконним. Тому «Чорноморнафтогаз» розпочав боротьбу з Росією в міжнародних судах. І вона складається доволі успішно. Наразі тривають два міжнародні суди, в яких представлені інтереси «Чорноморнафтогазу». Інвестиційний спір поданий від «Групи Нафтогаз» до РФ на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом РФ про заохочення і взаємний захист інвестицій. РФ не бере участі в зазначеному процесі. 22 лютого 2019 р. арбітражний трибунал ухвалив рішення щодо юрисдикції та відповідальності. Стосовно юрисдикції трибунал визнав обґрунтованими вимоги «Нафтогазу» за українсько-російською інвестиційною угодою та зобов’язання Росії перед українськими інвесторами в Криму. Стосовно відповідальності трибунал визнав, що РФ незаконно експропріювала активи «Нафтогазу» в Криму та порушила свої зобов’язання щодо забезпечення повного і безумовного юридичного захисту інвестицій. 1 березня цього року ми побачили заздалегідь очікувану реакцію Мін’юсту РФ. Там повідомили про те, що РФ не визнає рішення Третейського суду в Гаазі про визнання провини РФ у втраті НАК «Нафтогаз України» своїх активів у Криму після анексії півострова Росією. Тепер триває процес підготовки до розгляду питання про компенсацію втрачених активів. Арбітри рахують збитки для підприємства. Рішення щодо суми збитків очікується приблизно у першому кварталі 2020 року.

Другий арбітражний розгляд ініційовано Міністерством закордонних справ відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 року. За допомогою арбітражу Україна намагається припинити порушення РФ положень зазначеної Конвенції, а також захистити свої права у Чорному та Азовському морях, Керченській протоці, включаючи права України на природні ресурси континентального шельфу Кримського півострова. «Чорноморнафтогаз» надав докази і в цьому суді. Вимоги базуються на порушеннях щодо видобутку газу на шельфі Чорного та Азовського морів, спецдозволами на користування якими володіє український «Чорноморнафтогаз» та незаконному захопленні й використанні майна та інфраструктури підприємства. В цьому процесі РФ бере участь і подала попередні заперечення. Вступна заява РФ призначена для розгляду на 10 червня поточного року, а України на 11 червня 2019 року.

Звичайно, залишається питання, чи буде Росія виконувати рішення міжнародних судів на користь України в майбутньому. Не думаю, що РФ буде це робити безапеляційно. Разом з цим, є міжнародні механізми по примусовому виконанню рішень арбітражів. Нью-Йоркська Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень десятиріччями демонструє свою ефективну дію. РФ дочекається своїм супротивом арешту власних активів по всьому світу.

В контексті міжнародних судових розглядів варто згадати й про те, що восени 2014 році Генпрокуратура України порушила кримінальну справу через незаконне захоплення майна «Чорноморнафтогазу». ГПУ внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо протиправного заволодіння майном «Чорноморнафтогазу» та за фактом незаконного видобутку природного газу службовими особами «Кримського республіканського підприємства «Чорноморнафтогаз». Генпрокуратура також повідомила підприємство, що триває досудове розслідування у вказаних провадженнях, яке перебуває на контролі Генпрокуратури. Порушена кримінальна справа не закінчилась судовим розглядом. Та, можливо, в процесі розгляду всіх обставин справ в міжнародних судах, порушені кримінальні провадження стануть в нагоді.

Санкційний фронт

Окрім боротьби в міжнародних судах, український «Чорноморнафтогаз» з 2014 року веде системну роботу по включенню до санкційних списків фейкового підприємства «Черноморнефтегаз», його керівників, організацій, установ РФ, які будували без будь-яких погоджень з Україною магістральний газопровід «Краснодарський край – Крим».

Спочатку за допомогою правоохоронних органів, засобів масової інформації були ретельно з’ясовані відомості, факти щодо вищезазначених фізичних та юридичних осіб та їх вплив на незаконні процеси, які проводить РФ на окупованій території. Потім було безліч звернень до Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Мінекономрозвитку України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Голови Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, окремих народних депутатів України з проханням застосувати санкції до фізичних та юридичних осіб згідно з вимогами Закону України «Про санкції».

Така діяльність дала певні результати. Так зване «Государственное унитарное предприятие Республики Крым «Черноморнефтегаз» у 2014 році внесено до санкційних списків країн Європейського союзу, Сполучених Штатів Америки, Канади, Норвегії, Швейцарії, Австралії, Японії та Ліхтенштейну. До вітчизняного санкційного списку фейкове підприємство потрапило тільки в червні 2018 року. Привласненим Чорноморнафтогазом за період окупації керували 8 осіб (з них 5 громадян РФ, які працювали в нафтогазовій галузі цієї країни). До національних санкційних списків в червні 2018 року потрапив лише один - Шабанов І. О.

Крім цього, до національних санкційних списків внесено Федеральну автономну установу «Российский морской регистр судоходства». В грудні 2014 року РФ зареєструвала захоплені плавзасоби в «Государственном судовом реестре Росийской Федерации». Пізніше, з метою уникнення санкцій плавзасоби прибрали з морського регістру і перереєстрували в Російський річковий регістр. Проте є правовстановчі документи, реєстрація всіх плавзасобів в Регістрі судноплавства України, портом їх приписки є м. Одеса.

В ході моніторингових місій спільних з Державною прикордонною службою України на шельфі Чорного моря, зафіксовані факти використання бурових платформ та суден українського «Чорноморнафтогазу» окупаційною владою. При цьому, незаконно змінені назви активів. Наприклад, СПБУ «Петро Годованець» перейменоване у «Крым-2», а СПБУ «Україна» - у «Крым-1». На цих самопідйомних бурових установках вивішені прапори РФ, їх охороняють військовослужбовці РФ.

«Чорноморнафтогаз» використав усі наявні механізми, щоб повернути максимальну кількість активів. Було звернення до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України щодо оголошення у міжнародний розшук плавзасобів, які належать підприємству. В результаті у травні 2018 року зазначеним Департаментом направлено запити до Національних центральних бюро Інтерполу у Туреччині, Болгарії, Румунії, Грузії, Греції, Республіці Кіпр, Великій Британії, Сирії, Ізраїлю, ОАЕ з метою орієнтування правоохоронних та митних органів зазначених країн на розшук викрадених плавзасобів. В запиті також вказано, що у разі встановлення їх місцезнаходження, плавзасоби підлягають вилученню та зберіганню до передачі законному власнику.

За зверненнями Міністерства закордонних справ України до Компанії «ІHS Мaritime», яка присвоює суднам унікальні ідентифікаційні номери ІМО, було повернуто відомості про приналежність самопідйомних плавучих бурових установок та 18-ти допоміжних суден «Чорноморнафтогазу» до державного прапору України.

Внутрішній фронт

Окрім протистояння в міжнародних судах та санкційного тиску, підприємство має вирішувати деякі питання в українських судах. Мова йде про кредиторську заборгованість «Чорноморнафтогазу». Судовими установами продовжують розглядатись позовні вимоги, пред’явлені до товариства, що в сукупності на сьогодні складають близько 550 млн. грн. У більшості справ прийняті судові рішення про стягнення з «Чорноморнафтогазу» грошових коштів. Основні кредитори компанії, вимоги яких задоволені судами це ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», ТОВ «Нафтосервіс», ТОВ «Укратоменерго», ТОВ «Стан-Комплект». Важливим є те, що ця кредиторська заборгованість склалася до моменту тимчасової окупації АР Крим. В більшості договорів з кредиторами був розділ, який визначав форс-мажорні обставини (бойові дії, масові заворушення, стихійні лиха і т д). В судах «Чорноморнафтогаз» надавав документи Торгово-промислової палати України, які засвідчили форс-мажорні обставини. Не дивлячись на це, рішення судів для більшості кредиторів позитивні.

Керівництво підприємств-кредиторів повинно було спокійно і логічно розібратись в ситуації, яка полягала в наступному: є дебітор - український «Чорноморнафтогаз», який втратив майже все майно в результаті окупації і до березня 2017 року не мав виробничої діяльності (в цей період з невдалої спільної діяльності повернулось Стрілкове газове родовище на Азовському морі), чисельність співробітників до березня 2017 року – 25 осіб. Зрозуміло, що ймовірність отримати кошти там, де їх немає, дорівнює нулю. Потопити ж підприємство, яке треба зберегти для ведення міжнародних судів проти РФ, виконавчими провадженнями, арештами рахунків, надзвичайно легко. І тоді вже точно ніхто ніяких компенсацій не отримає. Один з кредиторів в 2016 році проявив фантазію і вирішив подати «Чорноморнафтогаз» на банкрутство. Підприємство вже приймали арбітражного керуючого, який хотів, щоб йому передали документи. Цю атаку вдалося відбити в судах.

Принагідно варто зазначити, що ініціатором банкрутства ДАТ «Чорноморнафтогаз» стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Російське підприємство «Стан-Комплект», власником 60% статутного капіталу якого є Кравченко Олег Борисович, колишній депутат Верховної Ради Автономної Республики Крим (шостого скликання), член Партії «Союз». Він зі складу Верховної Ради Криму, який голосував за приєднання української автономії до РФ. На даний час, всі документи, що були підставою для виникнення кредиторської заборгованості «Чорноморнафтогазу» перед зазначеним підприємством ретельно перевіряються, питання щодо недійсності одного із договорів надання послуг передано на розгляд господарського суду. До речі на суддю, яка відкрила справу про банкрутство підприємства відкрито кримінальне провадження за обвинуваченням у вчиненні кримінального порушення за статтею про постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Детективні історії з кредиторами, які намагалися знищити «Чорноморнафтогаз», можна описувати довго, але на сьогодні можна констатувати те, що підприємство вдалося зберегти для продовження міжнародних судів проти РФ, а також розблокувати господарську діяльність завдяки двом законодавчим актам України, прийнятими в 2018 році.

Сьогодні «Чорноморнафтогаз» потроху оговтується від втрат. Кількість робітників підприємства збільшилася вдвічі порівняно з серпнем 2014 року. Поточна діяльність компанії фінансується за рахунок коштів, які надходять з продажу природного газу для потреб населення міста Генічеськ та Генічеського району. Обсяги, звичайно, невеликі, але у 2019 році на Стрілковому родовищі (Арабатська стрілка, Херсонська область) планується видобути близько 9 млн. куб. м газу. Допоки зробити більше, розширивши власну виробничу діяльність, підприємство не має можливості. Проте, ми наполегливо працюємо над тим, щоб повернути своє і розширити нашу діяльність!

 

Світлана НЄЖНОВА

Генеральний директор АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»

За матеріалами часопису «Чорноморська безпека»